Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Гавловський О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 22
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Cкрипник І. М. Антиоксидантно-прооксидантний статус у хворих на неалкогольний стеатогепатит у поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу у динаміці комплексного патогенетичного лікування [Електронний ресурс] / І. М. Cкрипник, Г. С. Маслова, О. Д. Гавловський, Л. Ю. Мандрика // Вісник проблем біології і медицини. - 2013. - Вип. 3(1). - С. 211-216. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2013_3(1)__48
| 2. |
Тончев М. Д. Співвідношення аневризм артерій головного мозку із варіантами розвитку віллізієва кола [Електронний ресурс] / М. Д. Тончев, А. Л. Сапун, О. Л. Гавловський // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2016. - № 2. - С. 51-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2016_2_9 Мета роботи - поліпшити діагностику аневризм головного мозку з використанням рентгенконтрастних методів дослідження, вивчити співвідношення варіантів будови Вілізієвого кола з наявністю аневризм і визначити тактику ведення хворих. Проведено 310 церебральних ангіографій. Усі хворі були госпіталізовані з приводу гострого порушення мозкового кровообігу у вигляді субарахноїдального або субарахноїдально-паренхіматозного крововиливу. Хворих розподілили на дві групи: контрольну з класичною будовою Вілізієвого кола (224 (72,3 %) пацієнта) та основну з іншими варіантами його будови (86 (27,7 %) пацієнтів). Вік хворих становив від 17 до 77 років, середній вік - 50,1 +- 12,0 років. Під час госпіталізації клінічний стан пацієнтів оцінювали за шкалою Hunt-Hess. Усім пацієнтам проводили церебральну ангіографію на рентгенівській агіографічній системі з динамічним пласким детектором "Siemens" Axiom Artis dFC. В контрольній групі у басейні передньої мозкової (ПМА) та передньої сполучної артерій аневризми виявлено у 69 осіб (40 чоловіків і 29 жінок), у басейні середньої мозкової артерії (СМА) - у 32 (16 чоловіків і 16 жінок), у басейні внутрішньої сонної артерії (ВСА) - у 35 (19 чоловіків - 16 жінок), у вертебробазилярному басейні (ВББ) - у 9 (5 чоловіків і 4 жінки). В основній групі з 86 у 60 осіб особливості будови Вілізієвого кола виявлено в басейні ПМА-ПСА (42 чоловіка та 18 жінок), в каротидному басейні у 10 осіб (6 чоловіків і 4 жінки), в басейні СМА у 9 осіб (6 чоловіків і 3 жінки), в ВББ у 7 осіб (5 чоловіків і 2 жінки). У дослідженні спостерігались наступні особливості будови: трифуркації СМА; гіпоплазія або аплазія ПМА, ЗМА; фетальний тип будови або відсутність ЗСА; біфуркація ПМА в сегменті А1; відсутність А1 сегменту ПМА з розташуванням біфуркації ВСА в сегменті C1a. Аневризми виявлено у 33 осіб в басейні ПМА-ПСА (22 чоловіки та 11 жінок), у басейні ВСА - 9 аневризм (4 чоловіка та 5 жінок), у басейні СМА - у 3 осіб (2 чоловіка та 1 жінка) та у ВББ - у 9 осіб (3 чоловіка та 6 жінок). Отримані результати дослідження підтверджують, що дана патологія є найбільш поширеною у людей працездатного віку, а саме від 35 до 60 років і згідно з отриманими статистичними даними вірогідність наявності артеріальних аневризм судин головного мозку є більшою у хворих із некласичною будовою Вілізієвого кола: p = 0,0006. Зроблено висновки, що артеріальні аневризми головного мозку уражують осіб працездатного віку, найчастіше - хворих з некласичною будовою Вілізієвого кола. Зазначено, що наявність варіантів розвитку Вілізієвого кола може бути підставою для додаткового пошуку аневризм артерій головного мозку та проведення контрольної церебральної ангіографії, що надає змогу запобігти субарахноїдальним та субарахноїдально-паренхіматозним крововиливам.
| 3. |
Ляховський В. І. Причини виникнення та діагностика синдрому діабетичної стопи [Електронний ресурс] / В. І. Ляховський, О. Л. Гавловський, О. О. Кизименко, О. М. Люлька, Т. В. Городова-Андрєєва // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2018. - Т. 18, Вип. 1. - С. 318-322. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2018_18_1_71 Мета роботи - оцінити причини виникнення та якість діагностики хибних аневризм (ХА) стегнових артерій (СА) після ендоваскулярних втручань. У Полтавській обласній клінічній лікарні імені М. В. Скліфосовського у 2008 - 2017 рр. у 7237 пацієнтів виконані 10 783 пункції СА для виконання діагностичних і лікувальних втручань з приводу патології серця (1- ша група) та оклюзійно-стенотичних захворювань магістральних артерій нижніх кінцівок (2-га група). У 57 (0,79 %) пацієнтів виявлені ХА СА. Усі хворі обстежені з використанням ультразвукового кольорового ангіосканування (УЗКАС). Встановлено причини виникнення ХА та особливості їх діагностики. ХА СА у середньому виявляли на (2,65 +- 2,31) доби після видалення інтродюсера. Характерні скарги мали 45 (78,9 %) хворих. За допомогою УЗКАС встановлені місце пункції, форма аневризми, її поширення та об'єм. Виявлено місцеві та загальні фактори, які сприяють виникненню післяпункційних ХА. Висновки: для профілактики виникнення ХА необхідно виконувати пункцію СА під контролем УЗКАС з чіткою локалізацією місця виконання пункції. У хворих з вираженими проявами гіпертонічної хвороби, ожиріння після проведення тромболітичної терапії доцільно широко застосовувати під ультразвуковим контролем пристрій для зупинки кровотечі типу Angio Seal. У 1-шу добу після видалення інтродюсера обов'язковим є проведення контрольного УЗКАС місця пункції. У разі виявлення наскрізного поранення артерії і формування аневризми в терміновому порядку слід виконувати відкрите оперативне втручання.
| 4. |
Ляховський В. І. Застосування ендоваскулярних методів у лікуванні ішемічної форми синдрому діабетичної стопи [Електронний ресурс] / В. І. Ляховський, Г. С. Пузирьов, Р. П. Сакевич, О. Л. Гавловський, Є. Б. Ханенко // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2018. - Т. 18, Вип. 2. - С. 322-325. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2018_18_2_71
| 5. |
Гавловський О. Л. Застосування рентгенендоваскулярних оперативних втручань для відновлення кровотоку по артеріях нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет [Електронний ресурс] / О. Л. Гавловський, Р. П. Сакевич, М. І. Кравців, В. І. Ляховський // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2015. - Т. 15, Вип. 1. - С. 66-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2015_15_1_19
| 6. |
Гавловський О. Д. Аналіз захворюваності та поширеності депресивних розладів жителів Полтавської області в період збройного конфлікту [Електронний ресурс] / О. Д. Гавловський, І. А. Голованова // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 1(1). - С. 304-307. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_1(1)__70
| 7. |
Гавловський О. Д. Обґрунтування робочого часу психолога при реабілітації учасників АТО [Електронний ресурс] / О. Д. Гавловський, І. А. Голованова, М. М. Товстяк, О. І. Ошурко // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 1(2). - С. 322-325. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_1(2)__71
| 8. |
Гавловський О. Д. Аналіз динаміки інвалідності учасників антитерористичної операції [Електронний ресурс] / О. Д. Гавловський, І. А. Голованова // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2019. - Т. 19, Вип. 1. - С. 3-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2019_19_1_3
| 9. |
Гавловський О. Д. Організація фізичної та психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції (АТО) в Україні [Електронний ресурс] / О. Д. Гавловський // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 2(1). - С. 275-279. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_2(1)__62
| 10. |
Гавловський О. Д. Аналіз показників пролікованих учасників операції об’єднаних сил серед населення Кременчуцького району Полтавської області [Електронний ресурс] / О. Д. Гавловський // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 2(2). - С. 220-223. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_2(2)__53
| 11. |
Гавловський О. Д. Рівні тривожності та депресії учасників антитерористичної операції [Електронний ресурс] / О. Д. Гавловський // Україна. Здоров'я нації. - 2019. - № 1. - С. 15–18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2019_1_4 Мета роботи - визначити рівні тривожності та депресії учасників антитерористичної операції відповідно їх стану мобілізації. Дослідження проводилося на базі Полтавського обласного клінічного госпіталю для інвалідів війни та Кременчуцького обласного госпіталю для ветеранів війни. В дослідженні брали участь 189 пацієнтів учасників антитерористичної операції. За результатами опитувальника шкали Спілбергера-Ханіна було встановлено, що високу тривожність мають 63 (33,5 %), помірну - 73 (38,8 %), низьку - 52 (27,7 %). Висновки: встановлені значущі відмінності між рівнем депресії та тривоги у добровольців і мобілізованих за Міссісіпською шкалою: у добровольців рівень посттравматичного стресового розладу 73,81 +- 5,5 проти мобілізованих 62,52 +- 2,9 (р = 0,050). Визначено, що за Міссісіпською шкалою у бійців, які проживають одні рівень посттравматичного стресового розладу 72,87 +- 5,3 проти тих, які проживають з родиною 62,32 +- 2,5 (р = 0,049). За шкалою депресії Бека, у тих хто проживає один 11,57 +- 2,0 проти тих, хто живе з родиною 6,71 +- 0,8 (р = 0,010). За шкалою Спілбергера-Ханіна самооцінки ситуативної тривожності різниця полягає наступним чином: 41,63 +- 1,6 у самотніх проти 36,29 +- 1,1 у тих хто проживає з родиною (р = 0,012), щодо особистісної тривожності, то різниця виглядає так: 50,72 +- 1,2 у самотніх проти 45,25 +- 0,9 у людей, які живуть з родиною (р = 0,002).
| 12. |
Гавловський О. Д. Аналіз реабілітації учасників Операції об’єднаних сил [Електронний ресурс] / О. Д. Гавловський, І. А. Голованова, Н. В. Харченко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2019. - № 2. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSG_2019_2_8
| 13. |
Гавловський О. Д. Дослідження динаміки інвалідності в Україні серед учасників війни для визначення обсягу надання медичної допомоги та реабілітації [Електронний ресурс] / О. Д. Гавловський, І. А. Голованова, М. В. Хорош, М. М. Товстяк // Клінічна та профілактична медицина. - 2019. - № 3-4. - С. 22-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Clinprevmed_2019_3-4_5
| 14. |
Гавловський О. Д. Вплив мануального, психологічного втручання та виконання TRE-вправ на стан тривожності учасників АТО, які знаходилися на санаторно-курортному лікуванні [Електронний ресурс] / О. Д. Гавловський, І. А. Голованова, Є. Ю. Страшко // Світ медицини та біології. - 2019. - № 3. - С. 35-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2019_3_9
| 15. |
Гавловський О. Д. Забезпечення вторинною медичною допомогою та санаторно-курортним лікуванням учасників АТО [Електронний ресурс] / О. Д. Гавловський, І. А. Голованова // Світ медицини та біології. - 2019. - № 4. - С. 50-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2019_4_12
| 16. |
Гавловський О. Д. Аналіз динаміки кількості ветеранів, які перебували на стаціонарному лікуванні [Електронний ресурс] / О. Д. Гавловський // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2019. - Т. 19, Вип. 3. - С. 11-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2019_19_3_5
| 17. |
Гавловський О. Д. Аналіз динаміки диспансерного охоплення учасників бойових дій лікарями [Електронний ресурс] / О. Д. Гавловський, І. А. Голованова // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 4(2). - С. 345-348. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_4(2)__77
| 18. |
Голованова І. А. Особливості розподілу первинно визнаних інвалідами учасників антитерористичної операції за 2016–2018 роки [Електронний ресурс] / І. А. Голованова, С. С. Касинець, О. Д. Гавловський // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, № 4. - С. 307-311. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2019_15_4_8 Останні 5 років Україна проживає в умовах антитерористичної операції (АТО), що призводить до збільшення в країні військовослужбовців, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю. У зв'язку з цими подіями з'явилися нові підходи та особливості у проведенні медико-соціальної експертизи та збору статистичної інформації щодо інвалідності та реабілітації даної категорії громадян. Мета дослідження - вивчити особливості розподілу первинно визнаних інвалідами учасників АТО за 2016 - 2018 рр. у Полтавській області. Було проаналізовано статистичні звіти Полтавської обласної транспортно-радіологічної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) щодо огляду учасників АТО у 2016 - 2018 рр. та аналітико-інформаційний довідник "Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2018 рік". Серед вперше визнаних осіб з інвалідністю учасників АТО в Полтавській області за 2016 - 2018 рр. найчастіше встановлювалась III група (55,4 %, 305 осіб) інвалідності, II група - у 43,6 % випадків (240 осіб), I групу встановлено 5 особам (1 %). Упродовж 2016 р. було первинно визнано інвалідами 183 особи, у 2017 р. - 158 осіб, що на 25 чоловік менше, а у 2018 р. цей показник зріс і склав 210 осіб, досягнувши свого найвищого рівня за всі роки проведення АТО. На першому місці серед причин інвалідності були травми різної локалізації, але відмічено тенденцію до поступового зниження питомої ваги травм кожен рік з 51 % у 2016 р. до 29 % у 2018 р. Натомість, з кожним роком відмічається зростання соматичної патології в даного контингенту. Висновки: наявність осіб з III групою інвалідності учасників АТО більше половини (55,4 %) передбачає високий реабілітаційний потенціал і позитивний прогноз щодо реабілітації. Значні зміни в структурі інвалідності серед учасників АТО є наслідками участі у військових діях і впливом стресу. Спочатку це наявність бойових травм, що поступово призводять до розвитку психологічних і соматичних порушень, які зазвичай мають довготривалий пролонгований характер і потребують проведення різнопланових реабілітаційних заходів з метою адаптації в соціумі.Останні 5 років Україна проживає в умовах антитерористичної операції (АТО), що призводить до збільшення в країні військовослужбовців, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю. У зв'язку з цими подіями з'явилися нові підходи та особливості у проведенні медико-соціальної експертизи та збору статистичної інформації щодо інвалідності та реабілітації даної категорії громадян. Мета дослідження - вивчити особливості розподілу первинно визнаних інвалідами учасників АТО за 2016 - 2018 рр. у Полтавській області. Було проаналізовано статистичні звіти Полтавської обласної транспортно-радіологічної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) щодо огляду учасників АТО у 2016 - 2018 рр. та аналітико-інформаційний довідник "Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2018 рік". Серед вперше визнаних осіб з інвалідністю учасників АТО в Полтавській області за 2016 - 2018 рр. найчастіше встановлювалась III група (55,4 %, 305 осіб) інвалідності, II група - у 43,6 % випадків (240 осіб), I групу встановлено 5 особам (1 %). Упродовж 2016 р. було первинно визнано інвалідами 183 особи, у 2017 р. - 158 осіб, що на 25 чоловік менше, а у 2018 р. цей показник зріс і склав 210 осіб, досягнувши свого найвищого рівня за всі роки проведення АТО. На першому місці серед причин інвалідності були травми різної локалізації, але відмічено тенденцію до поступового зниження питомої ваги травм кожен рік з 51 % у 2016 р. до 29 % у 2018 р. Натомість, з кожним роком відмічається зростання соматичної патології в даного контингенту. Висновки: наявність осіб з III групою інвалідності учасників АТО більше половини (55,4 %) передбачає високий реабілітаційний потенціал і позитивний прогноз щодо реабілітації. Значні зміни в структурі інвалідності серед учасників АТО є наслідками участі у військових діях і впливом стресу. Спочатку це наявність бойових травм, що поступово призводять до розвитку психологічних і соматичних порушень, які зазвичай мають довготривалий пролонгований характер і потребують проведення різнопланових реабілітаційних заходів з метою адаптації в соціумі.
| 19. |
Гавловський О. Д. Нормативно-правове регулювання організації та надання реабілітаційної допомоги учасникам АТО/ООС [Електронний ресурс] / О. Д. Гавловський // Сучасні медичні технології. - 2020. - № 3. - С. 46-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2020_3_10
| 20. |
Голованова І. А. Aналіз думки лікарів та пацієнтів - учасників ATO щодо необхідності психологічної реабілітації [Електронний ресурс] / І. А. Голованова, О. Д. Гавловський // Вісник проблем біології і медицини. - 2021. - Вип. 1. - С. 351-354. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2021_1_81
| | |
|
|